Нескорені: історії мужності

На цій сторінці ми розповідаємо про тих, завдяки кому живе й тримається Україна — про наших Героїв із громад Харківського району.

Це історії Захисників і Захисниць, які стали на шлях боротьби за свободу та незалежність. Тих, хто сьогодні тримають оборону на передовій. І тих, хто віддали своє життя, щоб ми мали майбутнє.

Кожне ім’я, кожна розповідь, кожна світлина — це наша пам’ять, наша вдячність і наша сила. Ми вшановуємо подвиг кожного, хто став на захист рідної землі.

Дякуємо за мужність, самопожертву і незламність.

Слава Україні! Героям Слава!

Левенцов Владислав Анатолійович народився 26 травня 1989 року, закінчив Мереф’янську загальноосвітню школу №3 у 2006 році та здобув дві вищі освіти. У березні 2022 року він добровільно став на захист України, вступивши до 113-ї бригади ТРО, 124-го батальйону.
Владислав згадує:
"Я пішов добровольцем не тому, що не боявся, а тому що совість не дозволяла сидіти вдома, коли на нашу землю ступив ворог. У мене є родина, діти, дім — і саме тому я пішов. Щоб у них було майбутнє, щоб вони не знали, що таке обстріли, що таке втеча з рідного міста, що таке втрати. Я не герой. Я просто зробив те, що вважав правильним. Бо якщо не ми, то хто?"
У березні 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району Донецької області, Владислав отримав тяжке поранення внаслідок снайперського обстрілу.
Наразі він очолює громадську організацію «Захисників і Захисниць України, Ветеранів та Ветеранок війни "Фронт Єдності"», яка допомагає ветеранам та їхнім сім’ям повернутися до цивільного життя.
Владислав нагороджений численними відзнаками за службу і мужність, серед яких:
• Медаль УБД — нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій»;
• Медаль «За поранення» — за отримане тяжке поранення під час бойових дій;
• Почесний Знак пошани та медалі «За оборону рідної держави» — за особливі заслуги у захисті України.
Ми дякуємо Владиславу та всім нашим Захисникам і Захисницям за мужність, силу та відданість Україні!

 Серед захисників Південноміської громади є доброволець, 38 річний житель с.Буди – Саричев Володимир Олегович, який у квітні  2022 року, на самому початку повномасштабного вторгнення в Україну став до лав Захисників України. Без бойового досвіду, але з твердою вірою у перемогу, він воював на Бахмутському напрямку у складі батальйону «Айдар» та брав участь у запеклих боях за визволення Українських територій.
У червні 2022 року під час одного з боїв Володимир отримав тяжкі чисельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Його евакуювали з поля бою побратими і завдяки злагодженій роботі медиків життя вдалося врятувати. Проте шлях до відновлення виявився довгим і болючим.
Володимир пройшов багатоетапне лікування та реабілітацію – спочатку в Україні, згодом за кордоном у Німеччині де лікарі провели низку складних операцій. Йому довелося заново вчитися ходити долаючи біль і фізичні обмеження не втрачаючи бойового духу.
За виняткову стійкість, мужність та самопожертву Володимира нагороджено державною відзнакою – медаллю Учасника Бойових Дій – нагрудним знаком «Ветеран війни-учасник бойових дій». Володимир не лише вистояв у бою, а й став прикладом незламності для інших бійців. 
Сьогодні Володимир продовжує боротися вже за повноцінне життя після фронту. Його історія це нагадування усім про те, що справжні Герої – серед нас і їх вчинки та подвиги ми будемо пам’ятати завжди.

Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський вручив орден Богдана Хмельницького 3 ступеня захиснику з Харківщини.
Мирошниченко Сергій Сергійович родом із села Вільшани Харківської області.
Капітан Сергій Мирошниченко проявив відвагу під час виконання важливого завдання із постачання ресурсів.
У червні 2024 року, поблизу Часового Яру, він організував альтернативний маршрут доставки після блокування основних шляхів ворогом.
Очоливши групу, Сергій під обстрілами забезпечив доставку медикаментів і боєприпасів. Завдяки його рішучості логістика була відновлена, що підтримало бойовий дух підрозділів.
Вчинок Мирошниченка — приклад відданості та стратегічного мислення.
Дякуємо за службу!

Наприкінці березня уродженець селища Солоницівка Харківського району Харківської області старший лейтенант Артем Х. отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України “Срібний Хрест”. Приємним бонусом стало те, що цю високу відзнаку воїн отримав особисто з рук Головнокомандувача ЗС України генерала Олександра Сирського.
Тридцятитрьохрічний десантник служить в окремому розвідувальному батальйоні Десантно-штурмових військ ЗС України на посаді командира взводу зв’язку. Нагороду він отримав за професійні та відважні дії, виявлені ним під час виконання поставлених завдань.
Так, протягом усього часу перебування підрозділу на території Курської області рф, командир взводу організував та налагодив зі своїми підлеглими роботу усіх засобів зв’язку та технічних засобів розвідки.
Нерідко йому доводилось самому брати участь налагодженні пошкодженої апаратури, в умовах, коли зв’язок потрібно було відновити у найкоротші терміни. Під обстрілами, ризикуючи життям, офіцер з підлеглими виконував бойові завдання, відновлюючи роботу апаратури.
Старший лейтенант Артем Х. пишається тим, що проходить службу у Десантно-штурмових військах ЗС України. Підлеглі поважають свого командира за вміння у будь-яких ситуаціях зберігати холоднокровність та впевненість у своїх діях. Своїми знаннями та навичками він щедро ділиться зі своїми бійцями.

Фомін Олексій Олександрович, 24 березня 1985 року народження, у лютому 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А4891. Вірно та самовіддано виконував свій військовий обов’язок на передовій, захищаючи свободу та незалежність нашої держави.
27 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання з відсічі та стримування збройної агресії російських окупаційних військ поблизу населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області, Олексій зазнав тяжкого поранення внаслідок потужного обстрілу з боку ворога із застосуванням ствольної артилерії, танків, мінометів та гранатометів. У результаті поранення боєць отримав травматичну ампутацію 3 і 4 пальців лівої стопи та правої нижньої кінцівки на рівні стегна, а також інші складні ушкодження тіла та голови.
За проявлений героїзм, мужність, незламність духу та вірність присязі, Олексій Фомін має статус учасника бойових дій та інваліда війни ІІ групи.
Попри всі труднощі, після тривалого лікування та реабілітації, Олексій повернувся до мирного життя з твердим наміром продовжувати служити суспільству — одружився і мріє створити дружню люблячу родину. Зараз Олексій розвивається і в професійній сфері - опановує  фах водія, займається ремонтом автомобілів і планує започаткувати власну справу.
Фомін Олексій Олександрович — гідний син України, приклад справжнього патріотизму та мужності. Його подвиг — це символ незламності українського народу.

Скорик Олексій Олександрович народився у смт Нова Водолага у 1988 році. У 2015 році добровільно став на захист України, вступивши до лав Національної гвардії України (ВЧ 3017). Два роки перебував на Донецькому напрямку, беручи участь в обороні Попасної, Кримського та Авдіївки.
З початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Олексій не залишився осторонь: вже о 7 ранку він добровільно пішов до військкомату та став на захист країни у складі 92 окремої механізованої бригади (ОМБр). У квітні того ж року збив гелікоптер в небі над Харківщиною.
Олексій пройшов шлях звільнення Харківської області, зокрема міст Куп’янськ та Ізюм, а потім два роки служив на Бахмутському напрямку. У 2024 році 92 бригада повернулася на Харківський напрямок для оборони нашого регіону. Під час виконання бойового завдання Олексій отримав поранення.
Наразі він відкрив власну справу та працює на території громади.
Нагороди та відзнаки за службу і мужність:
•    Медаль «Учасник бойових дій»;
•    Нагрудний знак «Ветеран війни – учасник бойових дій»;
•    Нагрудний знак за доблесну службу НГУ;
•    Медаль за оборону рідної держави – за особливі заслуги у захисті держави;
•    Нагрудний знак за оборону Харківщини – 92 ОМБр;
•    Медаль «Захисника Вітчизни»;
•    Орден «За мужність» III ступеня.

Ткачук Віталій Миколайович, житель м. Мерефа, народився у 1984 році в селі Глибоке Харківського району. З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист рідної землі: 1 березня 2022 року пішов добровольцем до лав оборонців України. Вже 8 березня 2022 року склав військову присягу та увійшов до складу 127 окремої бригади територіальної оборони міста Харкова.
На його бойовому шляху — звільнення Харкова та населених пунктів Харківщини: Черкаська Лозова, Питомник, Тернова, а також запеклі бої за Бахмут, Торецьк, Суху Балку. Він захищав країну на Сумському напрямку, а згодом — у Запорізькій області.
Під час виконання бойового завдання Віталій отримав тяжке поранення, після чого пройшов тривалу та виснажливу реабілітацію. За мужність, самовідданість і героїзм був удостоєний численних нагород:
* Медаль «За військову службу Україні»
* Почесна відзнака І ступеня 127 окремої бригади ТРО
* Почесна відзнака ІІІ ступеня 127 окремої бригади ТРО
* Пам'ятна медаль «За оборону міста-героя Харків»
* Медаль «Учасник бойових дій»
* Нагрудний знак «Ветеран — учасник війни»
Ми низько вклоняємося таким Героям, як Віталій Ткачук. Його шлях — це символ незламності українського духу та відданості своїй країні. Дякуємо за мужність!

Коломієць Ігор Олегович народився у 1995 році в смт Нова Водолага Харківської області.
У лютому 2024 року він добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до лав 92-гої окремої механізованої бригади (військова частина 0501). Проходив службу на Донецькому та Харківському напрямках, виконуючи бойові завдання у складі підрозділу зенітно-ракетних військ.
Під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку в бік місця розташування особового складу наближався ворожий БПЛА. Ігор прийняв мужнє рішення залишитися на позиції та відкрив вогонь із кулемета, намагаючись убезпечити побратимів. Ворожий дрон було уражено, однак він вибухнув поблизу. Внаслідок цього Ігор отримав тяжке поранення.
Наразі Захисник проходить лікування та реабілітацію, пов’язані з наслідками отриманих травм. Попри пережите, Ігор зберігає внутрішню стійкість, силу духу та непохитну віру в Україну.
За мужність і самовіддану службу Батьківщині Ігор Коломієць нагороджений:
     Відзнакою Міністра оборони України — нагрудним знаком «Залізний Хрест»;
     Медаллю «Учасник бойових дій»;
      Нагрудним знаком «Ветеран війни».
Ми пишаємося нашим земляком, дякуємо йому за відвагу та жертовність і щиро бажаємо якнайшвидшого одужання.
Герої серед нас!

Федосов Сергій Віталійович житель Пісочинської громади.
Дата народження: 03 серпня 1988 року.
Сергій Віталійович Федосов — військовослужбовець Збройних Сил України, який брав участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України.
У період з 02 липня 2023 року по 27 вересня 2023 року проходив службу та виконував бойові завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка Донецької області в умовах активних бойових дій.
Був мобілізований Харківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, проходив службу у званні солдат, військова спеціальність — водій.
Під час виконання службових обов’язків проявив відповідальність, витримку та відданість військовій присязі.
Внаслідок отриманих під час служби ушкоджень Сергію Віталійовичу встановлено інвалідність II групи.
Ми висловлюємо щиру повагу та вдячність Сергію Федосову за мужність, стійкість і внесок у захист України.
Слава Захисникам України